2025-09-30 • 10 хв
Як змінився підхід до складання кошторису в Україні (з урахуванням змін від 2021 року)
Вступ
Починаючи з 2021 року система кошторисного ціноутворення в Україні зазнала масштабних змін. Від застарілих радянських підходів та ДСТУ галузь перейшла до сучасних «Кошторисних норм України» (КНУ). У наступні роки система постійно оновлювалася: з’явилися галузеві збірники, воєнні поправки, нові правила обстеження пошкоджених об’єктів, уточнені механізми врахування інфляції та ризиків.
Що було до 2021 року
До реформування кошторисна справа в Україні базувалася на:
-
ДСТУ та збірниках розцінок, що частково повторювали радянську модель;
-
жорстких одиничних розцінках без достатньої гнучкості;
-
обмеженій увазі до ресурсної структури собівартості (матеріали, трудові витрати, механізми);
-
слабкому врахуванні ринкових коливань цін.
Це призводило до розриву між реальною вартістю робіт і нормативними розрахунками.
Головна реформа 2021 року — Наказ №281
1 листопада 2021 року Мінрегіон видав Наказ №281, яким затвердив «Кошторисні норми України у будівництві» (КНУ). Це стало переломним моментом у кошторисуванні.
Ключові зміни:
-
запроваджено ресурсно-елементний метод (орієнтація на ресурси, їх витрати та ринкову вартість);
-
уніфіковано форми кошторисної документації (№2-П, №3-На та інші);
-
визначено базові правила застосування норм;
-
відбулося відмовлення від великої кількості розрізнених ДСТУ та збірників.
Це був крок до прозорості та адаптації до ринкових умов.
Подальші зміни 2022–2023
Наказ №67 (30.04.2022)
-
внесено перші уточнення та зміни до настанов;
-
визначено порядок обстеження пошкоджених об’єктів;
-
конкретизовано роботу з окремими збірниками.
Галузеві збірники (лютий 2023)
-
опубліковано серію ресурсних елементних норм для різних сфер: дороги, мости, мережі, аеродроми тощо;
-
система отримала деталізацію для практичного застосування КНУ.
Наказ №854 (22.09.2023)
-
враховано економічну нестабільність і виклики війни;
-
додано механізми для розрахунку резервів на ризики та інфляцію;
-
уточнено правила щодо строків будівництва і постачання.
Вплив воєнного часу
Війна суттєво змінила підхід до складання кошторисів.
-
Запроваджені методики обстеження об’єктів, пошкоджених бойовими діями.
-
З’явилися спеціальні таблиці й збірники для таких випадків.
-
Введені правила інфляційних коригувань із врахуванням строків і ризиків.
-
Логістичні проблеми та дефіцит матеріалів почали враховуватись у калькуляціях.
Технічні та практичні зміни у методиці
-
Ресурсно-елементний метод замість застарілих одиничних розцінок.
-
Чіткіші правила оформлення інвесторської кошторисної документації.
-
Орієнтація на ринкові ціни та інфляційні індекси.
-
Урахування воєнних поправок: скорочення трудового часу, резерви на непередбачувані витрати.
-
Цифровізація: оновлення програмного забезпечення, регулярні патчі з новими збірниками.
Практичні наслідки для фахівців і замовників
-
Кошторисникам потрібно частіше оновлювати нормативні бази та слідкувати за наказами Мінрегіону.
-
Замовникам слід вимагати пояснювальні записки з точними посиланнями на редакції КНУ та накази.
-
Для державних проєктів критично дотримуватися нових форм — інакше документи можуть не пройти експертизу чи фінансування.
Хронологія реформ
-
До 2021 року — ДСТУ та радянські збірники.
-
01.11.2021 — Наказ №281: впровадження КНУ.
-
30.04.2022 — Наказ №67: уточнення, правила для пошкоджених об’єктів.
-
Лютий 2023 — нові галузеві збірники.
-
22.09.2023 — Наказ №854: воєнні поправки та інфляційні механізми.
Рекомендації
-
Кошторисникам: підтримуйте актуальність бібліотек КНУ, документуйте номер і дату наказів.
-
Замовникам: перевіряйте, щоб у кошторисній документації були резерви на ризики та інфляцію.
-
При відновленні пошкоджених об’єктів: використовуйте спеціальні воєнні методики.
Висновок
З 2021 року в Україні відбулася повна перебудова системи кошторисування: від жорстких радянських стандартів до сучасного, ресурсно-елементного підходу з урахуванням ринку, інфляції та воєнних реалій.
Сьогодні кошторисування — це поєднання нормативної деталізації, цифрових інструментів та адаптації до ризиків, що робить галузь гнучкішою й прозорішою.
